Бо

Приховані сади
Ми - всі в собі
Й посіви маєм

Вулики гудуть
Життя збере свій урожай
Най дозріваєм

В кожному є щось таке
Таке, що треба зрозуміти
Розібратись, розгадати

Кожному щось треба пережити
Щось по собі в саду життя лишити

Да, темно в столиці
Но зате, як небо сяє
Да, ми - свічки яскраві
Швидко шо так згорають

Дотягнутись би до тебе
Дотягнутись би до тебе, моє небо
Обійняти тебе дуже треба
Дуже треба

Бо-бо-бо-бо-бо-бо, ти - моє небо
Бо-бо-бо-бо-бо-бо, ти - моє небо
Бо-бо-бо-бо-бо-бо
Ти - моє небо
Ти - мое небо-бо
Ти - мое небо-бо

Да, якогось одного дня неспокій весь минеться
Все вляжеться
Шось лишиться
А шось зітреться

Зривається вітер крепкий
Життя несеться
Життя на зуб пробує
Ніхуя не вдається
Давиться сміється

Хтось і за життя не відчує
А в когось і ніколи не гоється

Да, темно в столиці
Но зате, як небо сяє
Да, ми - свічки яскраві
Швидко шо так згорають

Дотягнутись би до тебе
Дотягнутись би до тебе, моє небо
Обійняти тебе дуже треба
Дуже треба

Бо-бо-бо-бо-бо-бо, ти - моє небо
Бо-бо-бо-бо-бо-бо, ти - моє небо
Бо-бо-бо-бо-бо-бо
Ти - моє небо
Ти - мое небо-бо
Ти - мое небо-бо

Бо-бо-бо-бо-бо-бо, ти - моє небо
Бо-бо-бо-бо-бо-бо, ти - моє небо
Бо-бо-бо-бо-бо-бо
Ти - моє небо
Ти - мое небо-бо
Ти - мое небо-бо