До Зірок

Але ти лети
В небо до зірок
Я усе вчергове - на червоне на zero

Де тепер знайти
Стіни та кути
Знову полетіти та скажи мені куди

Але ти лети
В небо до зірок
Я усе вчергове - на червоне на zero

Де тепер знайти
Стіни та кути
Знову полетіти та скажи мені куди

Знову немає слів
Вітер збиває з ніг
Щось я там не дожав
Щось я там не зберіг

Бракує яскравих снів
Де небо мій оберіг
Виправдовуємо себе
Та не виправдовуєм надій

Я блукаю цим п'яним містом
Воно готово мене взяти й з'їсти
Над головою - пасмурно
Стіни так тиснуть
Струнами натягнуті залізними нерви

Неможливо все взяти і стерти
Неможливо - як сніг серед серпня
Та ми стали з тобою мов зорі
Такими інертними

Але ти лети
В небо до зірок
Я усе вчергове - на червоне на zero

Де тепер знайти
Стіни та кути
Знову полетіти та скажи мені куди

Але ти лети
В небо до зірок
Я усе вчергове - на червоне на zero

Де тепер знайти
Стіни та кути
Знову полетіти та скажи мені куди

Вулиці наче вени
Знову, питання - де ми?
Стінами, наче темами
Сховані від людей

Такі різні в своїх думках
Та життя лише на прокат
І я знову собі кричатиму
Мов його не прогав

Забагато думок
Де тепер хто?
По кишенях мене не знайдеш, я не той
Наче чистий листок
Але падаю знову відірваний за вікном

Як повернутись назад?
Як оминути витрат?
Часу не стане на завтра, ні
Але знову, ти - сам

Де загубив її погляд?
Йдем на осліп
Бо кожен день  - це досвід
Але для мене вже досить

Але ти лети
В небо до зірок
Я усе вчергове - на червоне на zero

Де тепер знайти
Стіни та кути
Знову полетіти та скажи мені куди

Але ти лети
В небо до зірок
Я усе вчергове - на червоне на zero

Де тепер знайти
Стіни та кути
Знову полетіти та скажи мені куди