І Як Тепер Тебе Забути

І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела
Такої дивної отрути
Я ще ніколи не пила
Такої чистої печалі
Такої спраглої жаги
Такого зойку у мовчанні
Такого сяйва навкруги

Спини мене отямся і отям
Така любов буває раз в ніколи
Вона ж промчить над зламаним життям
За нею ж будуть бігти видноколи
Вона ж порве нам спокій до струни
Вона ж слова поспалює вустами
Спини мене спини і схамени
Ще поки можу думати востаннє

І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела
Такої дивної отрути
Я ще ніколи не пила
Такої чистої печалі
Такої спраглої жаги
Такого зойку у мовчанні
Такого сяйва навкруги

Ще поки можу але вже не можу
Настала черга й на мою зорю
Чи біля тебе душу відморожу
Чи біля тебе полум'ям згорю

І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела
Такої дивної отрути
Я ще ніколи не пила
Такої чистої печалі
Такої спраглої жаги
Такого зойку у мовчанні
Такого сяйва навкруги
І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела
Такої дивної отрути
Я ще ніколи не пила
Такої зоряної тиші
Такого безміру в добі!
Це, може, навіть і не вірші
А квіти, квіти кинуті тобі