Спочатку Було Слово
Мур
4:01Арешт Ялового — це розстріл ґенерації І поки нашу націю - піддають кремації, Це - маніфестація держадміністрації. За що? За те, що були найщирішими комуністами? Я в громадянську, з кавалеристами УНР - бився до останньої крові Розстрілював націоналізм: Брат – пролетаріат, не по мові. Я за червоних - віддав немало життів Так! Хвильовий герой - серед більшовиків. Та й серед вас: Тичина, Сосюра, Дивіться, браття! От куля – дура, Ми в громадянську – по різні боки; Воювали, рили окопи Бились, жи́ли за неподільне А тепер помремо за спільне. Сьогодні прекрасний сонячний день. Як я люблю життя — ви й не уявляєте, Ще стільки ненаписаних мною пісень… Але я бачу шлях, по якому ви тільки ступаєте. Дивіться, друзі мої єдині, я зрозумів, як ото має нині виглядати ідеальний письменник сталінської епохи. - Ну так показуй! - Секунду-секунду, потерпіть ще трохи. Сьогодні 13-те, Ви знаєте, як я закоханий у це число? Чимсь символічним завжди віддавало воно: Апостолів бо дванадцять, а значить - один з нас лишній. Прости мене, Боже, прости всевишній і друзі, я вас попередить хочу… - Про що? Про шлях, який жде – пророчу. Хай живе комунізм, Хай жере досхочу. Хай живе комунізм Хай жере досхочу Хай Забирає вдень Хай Забирає ноччю У пітьмі я одне шепочу забери мене збережи співочу Феміда Сліпа - розстріляли очі обікрали всіх і іще захочуть Я є письменник - одного хочу і я людина я сам наврочив: комуну загірну що нас ковтнула Феміда - сліпа муза - заснула. Хоч і вчили мене інакше, Коли б’ють – то приймати бій, Але за ґенерацію Ялового відповідаю - я, Микола Хвильовий.