Персонажі

Знову ніч наступила холодна мов лід
Разом сіль залишила шрам
Димарі за спиною так безжально палять
Що купив я цигарки, відкрив, і дим подарував вітрам

Твої вікна горіли, палали вогнем
Нагадали мені знову дерев'яні мости
Чи то справді с тобою ми вкотре заснем?
Та збагнув, що є найліпшим другом самоти

(Холодні руки малюють)
(Холодні руки малюють)
(Безбарвні, правда, пейзажі)

Холодні руки малюють
Безбарвні, правда, пейзажі
І вічно зорі хвилюють
Та не справжні ми є персонажі

Холодні руки малюють
Безбарвні, правда, пейзажі
І вічно зорі хвилюють
Та не справжні ми є персонажі

Знову ніч наступила холодна, мов лід
Разом сіль залишила шрам
Димарі, за спиною, так безжально палять
Що купив я цигарки, відкрив, і дим подарував вітрам

(Твої вікна горіли, палали вогнем)
(Нагадали мені знову дерев'яні мости)
(Чи то справді с тобою ми вкотре заснем?)
(Та збагнув, що є найліпшим другом самоти)

Холодні руки малюють
Безбарвні, правда, пейзажі
І вічно зорі хвилюють
Та несправжні ми є персонажі

Холодні руки малюють
Безбарвні, правда, пейзажі
І вічно зорі хвилюють
Та несправжні ми є персонажі