Панно Кохання

Там, де ліси колишуть сни осяйні, там ти чаклуєш на весні.
З трав вікових плетеш вінки запашні, паруєш закоханих, сієш пісні.
О, дай же хоч крихту тих чар і мені! 

Панно, панно кохання, до тебе звертаюсь з благанням, благання я звертаю, панно.
Дай-но, дай мені, панно, твоїх приворотних веснянок, благання я звертаю, панно. 

Знов на вітрилах вечорів пропливеш, струн доторкнешся золотих.
Жду те ім’я єдине - ти назовеш, у хмелі весільнім є смак гіркоти,
То зілля твоє досягає мети! 

Панно, панно кохання, до тебе звертаюсь з благанням, благання я звертаю, панно.
Дай-но, дай мені, панно, твоїх приворотних веснянок, благання я звертаю, панно. 

Панно, панно кохання, до тебе звертаюсь з благанням, благання я звертаю, панно.
Дай-но, дай мені, панно, твоїх приворотних веснянок, благання я звертаю, панно.