Кульбаби

Ми знову все на потім, на потім, на потім, потім
І поруч пройшов потяг, а в ньому не ми
Сховати пустоту не допоможе нам одяг
А може, ми забули, як то — бути людьми, тож

Цілуй мене і ваби, падай зі мною в кульбаби
Цілого життя нам мало, було би два — віддала би
Цілуй мене і ваби, падай зі мною в кульбаби
Цілого життя нам мало, було би два — віддала би тобі

Тікаєм від буденності, кожен в свої берлоги
А почуття провини ми топимо у вині
І де наші відверті, щирі діалоги
Що нагадають нам, як то — бути людьми?

А я біля себе
Посаджу тебе
Дивитимемось в небо
Поки не впаде
А ти давай

Цілуй мене і ваби, падай зі мною в кульбаби
Цілого життя нам мало, було би два — віддала би
Цілуй мене і ваби, падай зі мною в кульбаби
Цілого життя нам мало, було би два — віддала би

Цілуй мене і ваби, падай зі мною в кульбаби
Цілого життя нам мало, було би два — віддала би
Цілуй мене і ваби, падай зі мною в кульбаби
Цілого життя нам мало, було би два — віддала би тобі