Білі Дзвіночки, Як Порцеляна
Ваня Лабач
5:18Раз у похід козак збирався, Він дівчині своїй розказав,- Про кохання палке, як прощався, Він дівчині своїй так сказав. Про кохання палке, як прощався, Він дівчині своїй так сказав. - Ти не плач,не сумуй , моя мила, Я з відважного бою вернусь, Як не візьме сирая могила, Я навіки твоїм зостаюсь. Як не візьме сирая могила, Я навіки твоїм зостаюсь. І повірила щиро дівчина, Обіцяння йому віддала. Де взялася недобра година, Лиха вістка із війська прийшла. Де взялася недобра година, Лиха вістка із війська прийшла. Чорнобривого, кажуть, немає, - Він загинув в відважнім бою, Люди добрі його поховали У чужому далекім краю. Люди добрі його поховали У чужому далекім краю. А той хлопець додому вертався, Він живий, - то помилка була. Від воріт він дівчини питався Чи забула його вже вона. Від воріт він дівчини питався Чи забула його вже вона.