Золотава Осінь
Влад Комар
3:49Пам’ятаєш, як разом до ранку, У двох сміялись і пили каву? І обіймались ми на старих лавках, Навіщо мила ти це все забрала. Поверни мені наші ті ночі, Де в обіймах зникали години. Ми сміялись, як діти, так щиро, Я все те пам’ятаю до нині. Теплі ночі, прогулянки парком, Де під зорями ти шепотіла. Ніжний губ твоїх дотик , знаєш, Гріє сни мої досі, мила. Поверни мені наші ті ночі, Де в обіймах зникали години. Ми сміялись, як діти, так щиро, Я все те пам’ятаю до нині. Місто плаче дощами туманів, А я слухаю осінь у тиші. Ти одна, що назавжди лишилась, Білим снігом до мене явилась.