Сиджу Я Край Віконечка

Сиджу я край віконечка,
На зорі споглядаю,
Сиджу я край віконечка,
Та й так собі гадаю.

Чи прийдеш, мила, ти, чи ні,
Що часто так мені снишся? -
Підходжу ближче до вікна,
А ти стоїш, смієшся.

Ага, мила! Ага, мила!
Як тяжко виглядати,
Личко твоє помарніло,
Красоньки не пізнати.

Тож  дай, мила, уста свої,
Нехай ще раз поцілую,
Серце моє горить вогнем,
Любов до тебе я чую.

Любов-кохання, мов той цвіт,
Що зрання розцвітає,
Як той метелик  на весні,
Що зрання відлітає.

Тож бережіть серця свої,
Щоб не кохалися зрання,
Бо розцвітуть сади навесні,-
Не вернеться кохання.