Падав Сніг
Михайло Березутський
3:18Захлиналася любов почуттями Було так що й не скажеш словами Коли сонце сідало за горе Я летів наче птах через море Де у хаті цвіркун цвіркував Де каганчик горів догорав Де я щастя своє відшукав Де я серце своє залишав Повертався я люба до дому І радів тому світу усому Як нагадував тебе кохана Я не знав що біда під ногами І не знав що біда під ногами Як зміюка та в'ється кругами Хоче щастя моє відібрати І на горе його проміняти А цвіркун цвіркував цвіркував Не пускать її душу благав Він бо знав, він бо знав, він бо знав Важко в небо піднятись як впав Я ж упав цій зміюці в обійми І разом вже сідали за стіл ми І ядами своїми поїла Аж голівка у мене боліла А на ранок як став прокидатись Я не зміг вже на світ посміхатись Бо украла проклята кохання А в замін залишила страждання А цвіркун цвіркував, цвіркував Чи ж бо знав він ай чи ж бо не знав Як я каявся як я страждав Що кохання на гріх поміняв