Друг

Мене всі питають, чи буду з тобою
Коли забуду дерево, де лазили обоє
Мене всі лякають: любов живе три роки
А дружба – та живе, лиш поки ходим на уроки разом

Летим у дорослий плин
Все що спільного лишилось – наш дитячий теплий спомин
Як став ти таким чужим?
Якщо ми не винуваті, то хто першим кинув дім?

Кажуть, час лікує рани, та ніхто не знає, як
А я відчуваю шрами на своїх худих плечах
Друг мій точно буде поруч – і в грозу, і на війні
Але це, напевно, буде тільки в моїй голові

Мене всі питають, кому я напишу
Коли забуду, як це – тусуватися не в тиші
Ах, я вас благаю, які ж ті мої роки!
Невже я не знайду того, хто вип'є мої соки нафіг?!

Летим у дорослий плин
Все що спільного лишилось – наш дитячий теплий спомин
Як став ти таким чужим?
Якщо ми не винуваті, то хто першим кинув дім?

Кажуть, час лікує рани, та ніхто не знає, як
А я відчуваю шрами на своїх худих плечах
Друг мій точно буде поруч і в грозу, і на війні
Але це, напевно, буде тільки в моїй голові

Кажуть, час лікує рани, та ніхто не знає, як
А я відчуваю шрами на своїх худих плечах
Друг мій точно буде поруч – і в грозу, і на війні
Але це, напевно, буде тільки в моїй голові

Сама себе питаю, кому я напишу
Коли забуду, як це – тусуватися не в тиші
Мене всі лякають: любов живе три роки
А дружба – та живе, лиш поки ходим на уроки разом!

Кажуть, час лікує рани, та ніхто не знає, як
А я відчуваю шрами на своїх худих плечах
Друг мій точно буде поруч – і в грозу, і на війні
Але це, напевно, буде тільки в моїй голові

Кажуть, час лікує рани, та ніхто не знає, як
А я відчуваю шрами на своїх худих плечах
Друг мій точно буде поруч – і в грозу, і на війні
Але це, напевно, буде тільки в моїй голові